«Вистрибують із книжки хихички і смішки».
Театралізований показ гуморесок і кумедних віршів дитячої студії
лялькового театру «Бібабо»
22 грудня 2022 року діти-учасники читацького об’єднання «Бібабо» влаштували для усіх охочих театралізований звітній показ, де публічно продемонстрували свої досягнення та вміння, показали, яких практичних знань вони набули за три місяці занять.
Частина цих зустрічей не змогла відбутися, бо бібліотека зачиняла свої двері під час повітряної тривоги. А частина зустрічей проводилася в укритті бібліотеки. Та незважаючи на відсутність світла та інші форс-мажорні обставини, діти продовжували створювали яскраві образи, вдумливо працюючи кожен над своєю жартівливою сценкою або гуморескою.
Повітряна тривога спрацювала також і під час театралізованого показу, але маленькі актори не розгубилися. Усі запрошені перемістилися в укриття, актори адаптували вивчені мізансцені до нового сценічного майданчику і показ продовжився.
Сміх у гуморесках – доброзичливий і лагідний. А персонажі та події, що письменник змальовує у гуморесках, – зображені чудернацько. Цим акторів і привабив цей жанр.
Чарлі Чаплін – актор німого кіно, який вважається одним із найкращих коміків в історії, казав: «День без сміху – день прожитий даремно». І щоб кожен день глядача був сповнений сміху, актори дитячої студії лялькового театру «Бібабо» поставили на меті познайомити дітей-глядачів із майстрами сміху, або сміхотворцями, як часто називають авторів, які пишуть гумористичні твори. Щоб глядачі змогли принести додому не тільки гарний настрій, а й познайомитися із новими для себе авторами; знали, що смішного почитати собі на щодень.
Під час театралізованого показу гуморесок і кумедних віршів «Вистрибують із книжки хихички і смішки» зі сцени лунали бешкетні та розбишацькі вірші Анатолія Костецького у виконанні Соломії, Соні та Марії.
На відміну від вистави, показ вирізнявся тим, що актори грали без декорацій і костюмів. Бо справжній актор вміє грати навіть з уявними предметами. А подекуди йому не треба переодягатися в костюм свого героя, бо змінюючи ходу, голос та пластику – він може перевтілюватися миттєво. Роботу на пам’ять фізичних дій продемонстрував Дмитро. А Милослава показала, як змінюючи пластику, можна перевтілюватися у різних персонажів прямісінько на сцені. Милослава виконувала гумореску Павла Глазового. І хоча більшість творів цього автора дітям-акторам здалася аж занадто дорослими, але одна із них – «Кухлик» відгукнулася у душі, бо є надто актуальною сьогодні.
Для трьох акторів це був перший виступ на сценічному майданчику. Двоє дівчат прийшли майже перед показом і дуже хвилювалися. І хоча цьогоріч акторських занять для дошкільнят немає – ми зробили виняток для маленької Ніки, яка, щоб підтримати свою сестричку, – виступала разом із акторами-підлітками. Діти самостійно обирали вірші і гуморески, з яких складалася програма театралізованого показу «Вистрибують із книжки хихички і смішки». І коли ми почали працювати із текстами, раптом виявилося, що таким різним дітям-акторам припав до душі один і той самий автор – Анатолій Костецький. Його вірші звучали під час показу найчастіше.
Показ складався не тільки із окремих виступів дітей. Твір «Казка про сім неділь у тижні» — це театралізований вірш, у якому брали участь одночасно 7 акторів.
Сміятися можна і над собою. Помірна самокритика також корисна звичка, як і щоденне чищення зубів. Сценка «Домашній твір», розіграна Софією і Соломією, подарувала усмішки батькам, які завітали на показ, підтримати акторів. А дехто із глядачів-третьокласників міг впізнали у головному героєві себе.
Після показу на глядачів чекав сюрприз. Кожний охочий мав фантастичну можливість відчути себе актором і спробувати виконати справжні акторські вправи. Спочатку вправу виконували діти-актори, а потім глядачі. Школярі залюбки доєдналися до ігрових вправ, які подарували глядачам заряд веселощів. І батьки маленьких акторів також були вражені тим, що змогли зазирнути «за лаштунки» занять і більше дізнатися про те, як вчаться актори і які якості вони розвивають.
Один із найвидатніших французьких письменників – Віктор Гюго казав: «Сміх – це сонце: воно проганяє зиму з людського обличчя». І справді, усмішка, схожа на сонце, що виглядає після дощу. А її промінчики торкаються нашої зажуреної душі і вміють зігрівати серця.
То ж усміхаймося, і нехай ваше життя стає щасливішим!
