Музично-історичний екскурс
до 210-річчя від дня народження українського композитора
Семена Гулака-Артемовського
Славетну сторінку в історії української культури відкрив композитор, оперний співак, драматург, автор першої опери на україномовне лібретто Семен Степанович Гулак-Артемовський (1813-1873). Оперу «Запорожець за Дунаєм» композитор яскравою сторінкою вписав в історію української музики та заклав міцну основу для її подальшого розвитку. Прем’єра української опери відбулася 14 квітня 1863 року. Цю перлину української класики справді можна назвати народною оперою, адже надихнули митця на її створення українська історія, пісня і рідна земля. За часів написання цього твору композитор був у розквіті творчих сил, збагачений мистецьким досвідом. Опера відразу набула нечуваної популярності. Вперше українські пісні звучали на оперній сцені. У ролі Карася неперевершено виступив сам автор. Критики та глядачі відзначили красу сцен та неперевершені партії героїв. На політичне та патріотичне спрямування твору звернула увагу влада. І після виходу Валуєвського циркуляра його зняли з репертуару, а партитуру здали в архів. Відродила оперу через 20 років, у 1884-му, театральна трупа під керівництвом М. Старицького за участі М. Кропивницького та М. Заньковецької. Опера посідає гідне місце у репертуарі сучасних театрів, здійснено п’ять її екранізацій.
Під час мистецького заходу читачі дізналися про багатогранність творчої особистості автора. С. Гулак-Артемовський народився 16 лютого 1813 року в сім’ї священника на хуторі Гулаківщина, м. Городище Київської губернії. З дитинства обожнював українські народні пісні і хоровий спів. Під час навчання в повітовій духовній семінарії привернув до себе увагу чудовим голосом. Співав у хорах Софійського та Михайлівського Золотоверхого соборів. Навчався український співак у майстрів Франції та Італії, блискуче дебютував на сцені Флорентійської опери. Критики відмічали неперевершене акторське виконання та неповторний тембр голосу – бас-баритон. Упродовж 23-х років сценічного життя створив низку чудових образів, виконавши понад 50 партій. Музична спадщина українського композитора С. Гулака-Артемовського різноманітна за жанрами. Він багато працював над обробкою та збереженням українських народних пісень. Добре відомі усім його пісні-романси «Спать мені не хочеться» та «Стоїть явір над водою», присвячені Т. Шевченку. Використовуючи сюжети українського життя, вдало створив вокально-хореографічні дивертисменти «Українське весілля» та «Картини степового життя циган», комедію-водевіль «Ніч на Івана Купала». Працював над музикою до театральних вистав. Захоплювався образотворчим мистецтвом, створював мініатюри, розробляв декорації до вистав. За свідченням сучасників, він був людиною дотепного розуму та різнобічних інтересів. Мав ґрунтовні знання в галузях географії та історії. Розробляв проєкт водогону, захоплювався статистикою та економікою. В останні роки життя зайнявся народною медициною і упродовж 10 років лікував людей безкоштовно.
Читачі переглянули найвідоміші сцени опери «Запорожець за Дунаєм» у виконанні відомих майстрів сцени: І. Паторжинський (Карась), М. Литвиненко-Вольгемут (Одарка), Є. Чавдар (Оксана), М. Гришко (Андрій).
