Тихий ранок. Після довгої ночі так хочеться світла і тепла. Але найбільше мені подобається коли прокидається природа. За нічною тишею не чути тих прекрасних пташиних мелодій ранку, не видно чудових і дивовижних квіток, що розпустили свої ніжні пелюстки. Вранці відбуваються неймовірні речі. Сонце пускає свої жовтенькі, а іноді жовтогарячі промінці, щоб зігріти матінку-землю, природа починає оживати. Але якась невидима, можливо зла сила не дає ранку розпочати своєї роботи. Та добро завжди перемагає. І ось в лісах починають співати свої пісні птахи, дерева ніби ведуть розмову між собою. В такі ранки приємно вийти і походити босими ногами по зеленій окропленій росою траві. Влітку коли буваю на дачі я завжди намагаюся прокинутись як можна швидше щоб зустріти тихий ранок.
Ковтуненко Інна м. Черкаси
Маки
В одній з книг я побачила картину "Маки". Ілюстрація "Маки" мені сподобалась тому, що саме ці квіти гарно гармонують з таким фоном. Їхній чудовий колір пелюсток зачаровує кожного, хто побачить цю квітку. Хоч цвітіння маку триває не досить довго, але він підкреслює мальовничість українських степів, полів. До речі, мак має витончений запах, і коли ти підносиш до обличчя цю рослину, то відчуваєш запах чогось солодкого і незрівнянного. Саме це приваблювало молодих дівчат, що жили ще в далеку давнину. Плоди маку використовуються на кухні і жодна господиня ще не обійшлася без нього. Навіть на релігійне свято, як на Різдво, мак - є одним з найголовніших інгредієнтів куті.
Технорядко Валерія м. Черкаси
Для спостереження я вибрав синицю. В 10 років я навіть спілкувався з синицею. Можливо це викличе у вас здивування, але я поясню. Колись я відпочивав на причалі і побачив неподалік пташку. Батьки порадили дати ій кусочок сала, але я відмовився, потім цікавість переборола мене і я став з простягнутою рукою, на якій лежало сало. Через хвилинку до моєї руки підлетіла синичка, забрала сало і радісно зацвірінькала, дякуючи. Через декілька хвилин вона прилетіла знов і почала кружляти біля мене. Я знову дав їй сала і вона знову, цвірінькаючи, полетіла. Взагалі синичка - це невеличка пташка, приблизно 7 см довжиною, з дуже цікавою зовнішністю. В неї жовте черевце з різними візерунками. Пір'я блакитного кольору, який поступово переходить в жовтий, голова - блакитна, з білою полоскою схожу на віночок. Спостерігаючи за цією пташкою, я дізнався багато нового. Я раджу і вам поспостерігати за вашими улюбленцями і гарантую: ви дізнаєтесь багато нового.
Діжевський Олександр 7 клас, м. Черкаси
Мои животные
У меня есть кошка. Её зовут Бася. Она с голубыми глазами. У неё пушистая и очень красивая шерсть. Ещё у меня есть рыбки и моя кошка пьёт с аквариума воду. Она любит со мной играть. Когда я прихожу из школы, она встречает меня. Я очень сильно люблю свою кошку. ОНА ЛУЧШАЯ КОШКА В МИРЕ.
Калюжная Марина м. Черкаси
Моя найкраща подруга
Я вважаю, що мати друга чи подругу повинна кожна людина. Адже кому, як не другу можна довірити всі свої секрети та таємниці, якими не поділишся із батьками або своїми однокласниками, чи навіть просто із знайомими. Друг завжди вислухає, порадить, прийде на допомогу в скрутну хвилину і ніколи тебе не залишить в біді. Я маю подругу теж. Лєна моя однокласниця. Сидимо за однією партою, разом проводимо наш вільний час. Я навіть не уявляю без неї своє життя. Нам разом завжди весело й цікаво, ми розуміємо одна одну з пів слова, а теми для розмов ніколи не закінчуються. На мою думку, якщо людям є про що поговорити, то вони створені один для одного і їм не варто розлучатися. Спільні інтереси - запорука взаєморозуміння, хоча можуть товаришувати й люди з різними поглядами на життя та різними захопленнями. Бережіть дружбу - світле почуття, яким варто дорожити!
Куркіна Н. м. Черкаси
Дитячий літературний альманах "ПЕГАСИК"
На сайті Чернігівської ОДБ ім. М.Островського відкрито Дитячий літературний альманах "ПЕГАСИК" для юних письменників і поетів! Пропонуємо Вашій увазі деякі твори учасників центру дитячої Інтернет-журналістики. <Далі...> |