ЛОО "Молода Просвіта", мистецький клуб "Торбень", у межах поетичного проекту "Паралелі" презентують акцію "Лелеки", присвячену українським поетам в діяспорі.
Мистецький клуб "Торбень" при ЛОО "Молода Просвіта" у 2001 році створила група ініціативної молоді, маючи на меті підтримувати й пожвавлювати розвиток сучасних, актуальних естетичних тенденцій у колах української творчої молоді та сприяти реалізації конкретних мистецьких проектів. 5 вересня 2001, у дворику біля Музею Історії Релігії (Домініканський собор) та КМЦ "Дзиґа", розпочав своє існування проект мистецького клубу "Торбень" під назвою "Паралелі". У ньому взяли участь молоді поети, які читали свої вірші та поезію улюблених авторів. Задум проекту "Паралелі" полягає в поєднанні віршів сучасних поетів та їхніх попередників. Канони розуміння поезії встановлені українською освітньою системою є застарілими і рідко коли дають зрозуміти поета так, як він би цього хотів. Саме тому осмислення переживань, вилитих у віршах - кредо проекту "Паралелі". Акції, організовувані в його межах, мають за мету: показати поезію як живу матерію, котру кожен здатен інтерпретувати по-своєму, прагнучи осягнути те, що первинно заклав митець; а також стимулювати у молоді бажання віднайти спорідненість своїх переживань та переживань поетів. Багато різних причин змушували українців покидати свої рідні землі; причини економічні, особисті, політичні, соціальні, релігійні та національні. Серед українських еміґрантів немало було поетів. Їм було особливо важко покидати свою Батьківщину, адже у поетів завжди є особливий сентимент до рідних земель. Долі українських поетів по-різному складалися на еміґрації. Не кожен з них після того, як покидав Вітчизну, творив так, як раніше (якщо й взагалі творив). Багато поетів забувало на чужині традиції, звичаї та мову своїх предків. Вони (поети) починали творити мовою країни, в якій живуть, а не своєю рідною. Та звичайно, що не всі українські поети за кордоном забули про своє коріння. Яскравим прикладом цього є Нью-йоркська група, Європейська група (Бабовал, Андієвська), МУР та багато інших. Окремо варто виділити українських поетів, які живуть на українських етнічних землях в кордонах інших країн. У них теж постає питання: асимілюватись чи зберігати традиції своїх предків? Не кожен вибирає друге. Тим, хто все ж не забуває про своє коріння, ведеться зовсім інакше ніж колегам, які творять державною мовою. Адже не кожне видавництво чи видання згодиться публікувати вірші представника нацменшини. В українській діаспорі не так вже й багато прогресивних видань, тому українському поетові, який творить щось нове, дуже складно пробитись до аудиторії, яка його розумітиме. Але яскравими прикладами того, чого українські поети можуть досягнути, є Т. Карабович, І. Киризюк та Ю. Гаврилюк, котрі добились помітного визнання у себе в Польщі. Українська поезія з-за кордону дуже цікава своїми контрастами. Вона є живуча та нетривка одночасно, має своїх новаторів та консерваторів (котрі не завжди живуть у згоді). Мистецький клуб "Торбень" вирішив присвятити їй акцію в межах свого поетичного проекту "Паралелі". Ця акція відбудеться 22 листопада о 19°° в приміщенні Порохової Вежі.
Львів
успішно загубитись серед недописаних слів
чекати тепла серед сухих як сльози крижин
вдихати життя серед майже живих бетону й асфальту
хотіти більше серед напівпорожніх зіниць
мовчки кричати серед покришеної брехні
думати про щось серед нічого й нікого
колупатись в носі серед задертих й причепурених носів
Шевців Андрій м. Львів літстудія «Джерельце» (при ЛОБД) E-mail: a_n_d_y@email.lviv.ua
|