Веселі пригоди по хорошій погоді
Трапилося це давно, але забути про цю подію я не можу. Ви запитаєте, що ж такого може трапитись, щоб переживати й досі, але для мене - це був шок. Одного разу я відпочивала у своєї бабусі під час літніх канікул. Мені там дуже подобається, адже там моя рідня: мій веселий і дотепний брат, з яким й справді ніколи сумувати, та ще двоюрідні брат та сестра, які завжди підтримають і підбадьорять у тяжкій ситуації. То ж мені там прекрасно. Але відпочинок відпочинком, проте й допомагати бабусі також треба. Тому одного дня вирішила я встати рано-рано і погнати нашу корівку в ліс на пашу. Був чудовий літній ранок, всі корівки в череді з нашою, наче були в гуморі, але я їх недооцінила. Ми вирішили погнати наших тваринок далеко в ліс. Хоча лише світало, але село вже прокинулося. Так ми весело гомоніли, а потім почали обговорювати наш одяг, ніби наші корівки - добрі годувальниці - не такі вже й добрі, коли бачать червоний колір. Так ми посміялися, а я тоді й не подумала, що сама в червоній сукенці. Одна корівка відстала від гурту. Я бездумно побігла її підігнати, навіть не здогадуючись, що це лише хитрий маневр в її нападаючій тактиці. І тільки-но я підійшла, ця "добра" корівонька розвернулась і, поваливши мене на землю, почала товкти рогами... Я дуже перелякалася. І коли мої подружки визволили мене, я довго не могла дійти до тями. А до рідної годувальниці після цього я і на метр не могла підійти. Ось така була моя незабутня пригода!
Таня, 14 років м. Черкаси
|