Талановитий прозаїк
24 листопада виповнюється 216 років від дня народження українського прозаїка, публіциста, мемуариста Олекси Стороженка.
Олекса Стороженко – нащадок давнього козацького роду. Майже 30 років служив у війську, у зв’язку з чим багато переїжджав, що дало можливість більше дізнатися про життя і побут різних регіонів, почути перекази та легенди про Запорізьку Січ. З 1850-го став чиновником для особливих доручень при київському генерал-губернаторі Дмитрові Бібікові. Служив слідчим-криміналістом. «Розкрити злочин, – писав Стороженко, – дає мені величезну насолоду, цим я й буваю цілком винагороджений за свою працю».
Стороженко був енергійною людиною з міцним здоров’ям і силою, сучасники розповідали, що він згинав двогривенні монети і міг тягти під гору 10 пудів, тобто 160 кг.
Але уславив своє ім’я Стороженко як талановитий письменник. Він був засновником жанру химерної прози, в основу якого покладено народні повір’я, демонологічну символіку, несподіване плетиво сюжету.
Літературна спадщина письменника за обсягом невелика – 14 творів російською та 26 українською мовами. Перші твори О. Стороженка були видані російською мовою (роман «Братья-близнецы», цикл оповідань «Рассказы из крестьянского быта малороссиян»). У 1861 році виходять друком його україномовні оповідання, а у 1863 році у Петербурзі – двотомник письменника «Українські оповідання». В основі більшості з творів – народні анекдоти, прислів’я, перекази.
Чимало творів письменник створив на основі фольклорних сюжетів та міфологічних мотивів, збагативши їх конкретними ситуаціями, які брав із селянського побуту. Окремі оповідання написані на основі етнографічних та історичних матеріалів («Матусине благословення», «Закоханий чорт», «Межигорський дід» тощо).
Є у творчій скарбниці митця й історико-романтична поема «Марко Проклятий», над якою він працював близько тридцяти років.
У його творах органічно поєдналися яскраве зображення побуту, звичаїв, повір’їв українських селян із романтичним захопленням героїчною історією боротьби запорізького козацтва проти іноземних загарбників.
Прикро, що колоритне художнє слово О. Стороженка лишалося маловідомим до останнього часу і про його цікаві твори на батьківщині дізналися лише зовсім недавно.