Листи Різдвяного Діда
Перед новорічними святами до речі буде згадати, що цьогоріч виповнюється 45 років із дня виходу у світ книги Джона Роналда Руела Толкіна «Листи Різдвяного Діда». Книга була надрукована у третю річницю смерті письменника, 2 вересня 1976 року, під редакцією Бейлі Толкін, дружини його молодшого сина Крістофера.
Більшість дітей світу перед новорічними святами пишуть листи – хто Санта Клаусу, хто Діду Морозу, хто Святому Миколаю або іншим казковим персонажам із проханням принести подарунок. Не виключенням були і діти Джона Роналда Руела Толкіна. Але їм Різдвяний Дід (а у його образі сам письменник) не просто приносив подарунки на свято, а й писав листи.
«Перший лист надійшов 1920 року, коли Джонові, старшому з дітей, було три рочки; і понад два десятиліття, поки не виросли троє інших дітей ? Майкл, Крістофер і Прісцилла ? такі листи приходили на кожне Різдво. Часом конверти, припорошені снігом і зі штемпелями полярної пошти, знаходили в будинку наступного ранку після Дідового візиту; часом їх приносив листоноша», – писала у передмові Бейлі Толкін.
Серед листів – детальні малюнки, на яких зображувалося життя на Північному Полюсі та пригоди його мешканців. Різдвяний Дід в інтерпретації Толкіна – далеко не всесильний і мусить самостійно розв’язувати численні проблеми і халепи, які часом відбуваються на Північному полюсі. Він, як і всі ми, мерзне, засмучується, радіє, буває сонним чи бадьорим, натхненним чи сумним. Він щирий з дітьми і не приховує, що вони цього року не отримають всіх бажаних подарунків. Часто – тому, що має подбати про дітей, чиї батьки не можуть їх навіть прогодувати, не те що порадувати подарунками.
Сумна тональність відчутна в листах Різдвяного Діда, надісланих у часи Другої світової війни – якраз у той час гобліни також активізувалися і нападали на мешканців Північного полюсу.
У 1943 році, коли наймолодшій Прісциллі виповнюється 14 років, Різдвяний Дід прощається з нею. «На цьому я маю сказати «до побачення», чи майже «до побачення»: маю на увазі, що не забуду Тебе. Ми завжди зберігаємо старі номери наших давніх друзів та їхні листи, а згодом, коли вони виростають, замешкують у власних будинках і в них з’являються власні діти, – сподіваємося повернутися».
Книжка – справжній витвір мистецтва із авторськими малюнками, в ній подані відскановані конверти і оригінали листів, тому можна бачити почерк, колір чорнила, примітки.
Ця чудова зворушлива збірка ідеальна для сімейного читання, задоволення від якого отримають і дорослі, і діти.
