Український посуд
У кожній українській хаті посуд вважався справжнім скарбом і набував особливої магічної сили оберега. Кожна макітра, горщик, миска чи полумисок готові поділитися своїми таємницями. У нашій світлиці можна відчути це — торкнувшись стародавнього посуду. Його виготовляли власноруч із глини. Їжа, яку готували в глиняному посуді, була дуже смачною, бо глина гарно зберігає як тепло, так і прохолоду. Проціджували молоко у глиняні глечики — гладущики (гладушки) або в низенькі кулеподібні ринки, в яких ще зберігали сметану й масло. Посуд для печі був переважно із глини або металевий. Це різноманітні горщики, середньої величини горнці та зовсім невеличкі горнятка. Індивідуальних мисок не було — вся сім'я їла з однієї миски, але кожний мав свою дерев'яну ложку зі спеціальною поміткою. Ложки були з довгою пласкою в кінці й п`ятигранною в основі ручкою та яйцеподібним черпаком. Форми простих і полив'яних мисок були різноманітними. Прості миски були більш глибокими, полив'яні значно меншими і не такі глибокі. Побутували також розмальовані глиняні полумиски, які використовувалися тільки на свята, а весь інший час зберігалися на полиці чи в миснику. Були у вжитку також дерев'яні прості нерозмальовані тарілки. Розкладали їжу варехами або ополонниками. Пили з глиняних горняток або дерев’яних кухлів. Попри те, що посуд був простим, його прикрашали розписом, вкладаючи в кожну рисочку найтепліші думки. Окремі символи являли собою побажання достатку, родючості, життя. Хвиляста лінія на шийці горщика або глечика символізувала заклинання: «Нехай цей посуд завжди буде повен!». А купуючи, обов’язково слухали, що «говорить» посуд.
Майстри-гончари стверджують, що горщики є символом життя. Роздивляючись глиняні вироби, можна побачити дуже рідкісний експонат – глиняну широку миску, що застосовували для проціджування рідини, сиру або перетирання варених овочів. Це — цідилок, цідильник, дірчава миска, сировка. Найбільш розповсюджена назва друшляк, виготовляли їх найчастіше, як і миски, з червоної глини. За давніх часів не мали такого різновиду посуду, як сьогодні. Попри це, були деякі незвичні посудини та ємності. Дізнатися більше можна завітавши до відділу мистецтв.
