Мамина хустка як пам’ять роду
Хустино, хустино, чи біла, чи синя –
мені ти миліша усяких обнов.
Хустино, хустино, як ласка родинна,
як вірності пісня про щиру любов…
В. Крищенко
Українська хустина, дівоча та жіноча прикраса, оспівана у піснях, завжди була головним елементом народного одягу. І ось уже четвертий рік поспіль 7 грудня українці традиційно відзначають Всесвітній день української хустки за ініціативи вінничанки, президентки Міжнародного клубу успішних жінок України Людмили Станіславенко. Ініціативу підтримали громадські діячі, актори та успішні жінки з України та усього світу. У 2019 році свято відзначили в Іспанії, Канаді, США, Казахстані, Йорданії, Латвії, Індії та Португалії.
З давніх-давен у наших сім’ях саме хустка була оберегом, символом любові та злагоди. В українців ще за часів козаччини існував звичай: кожна дівчина дарувала вишиту хустку своєму нареченому, бо символізувала вірне кохання. Також вона була обов’язковим атрибутом на кожному українському весіллі. Впродовж усього святкування руки молодят мали бути покриті хустками, аби ніяка нечисть не проникла у їхню сім’ю. За хусткою також розрізняли вік дівчини. Молоді дівчатка покривали голову білою або яскравою хусткою, старші жінки — темною, вдови — чорною.
Сьогодні можна побачити, що хустки поступово повертаються в моду та завойовують серця модниць. Тому цього дня з нагоди свята українки в різних країнах світу беруть участь у флешмобі «Зроби фото з хусткою». Суть полягає в тому, щоб одягнути хустку, сфотографуватися в ній, після чого викласти світлину в соціальних мережах.
Тож бережімо наші традиції, які захищатимуть нас від усього зла та негативу, і нехай мамина хустка стане нашим оберегом на все життя! І, як завжди, більше дізнавайтесь про наші звичаї і традиції із книг, які ми вам пропонуємо почитати.
