Спецкор каналу «1+1» ТСН Наталя Нагорна у Національному проєкті «Україна читає дітям» і сторітелінг-клубі «Камуфляж. Історії нескорених»

Спецкор каналу «1+1» ТСН Наталя Нагорна у Національному проєкті
«Україна читає дітям» і сторітелінг-клубі «Камуфляж. Історії нескорених»

Вона стала першою жінкою у редакції ТСН, яка поїхала в зону АТО та з перших днів війни на Сході України працювала на передовій. Її проєкти «Мамине серце», «Нічна варта», «Назавжди живі» не залишили байдужим нікого.

Під час Майдану вона волонтерила від Червоного Хреста, пройшла курси першої домедичної допомоги, тактичної медицини.

Уперше вона стрибнула з парашутом у 2008 році, брала участь у жіночому парашутному рекорді, у якому одночасно стрибало 25 жінок. На сьогодні в її активі понад 210 стрибків із парашутом.

Вона катається на сноуборді й, мабуть, одна з перших в Україні почала використовувати камеру GoPro. Навчилася знімати нею на вейкбордах, сноубордах, парапланах.

У неї на тілі два тату – журналістський мікрофон та великий рудий кіт, який обіймає руду дівчинку.

Якщо вона в однакових шкарпетках, то це свідчить про те, що в неї дуже поганий настрій. А зазвичай вона носить різні шкарпетки.

А ще вона має власну книгу «Повернутися з війни», яка увійшла до переліку найкращих книг для підлітків на Львівському форумі видавців.

Словом, вона — КРУТА! І 28 лютого Наталя Нагорна, спецкор ТСН, у Національній бібліотеці України для дітей стала гостею одразу у двох проєктах – Національному проєкті «Україна читає дітям» і сторітелінг-клубі «Камуфляж. Історії нескорених».

Розпочала свій візит до бібліотеки кореспондентка одразу у фоє, де побачила вишиванку, яку читачі та гості бібліотеки – ті, хто вправно вміє тримати голку в руках – вишивають для головнокомандуючого. Тож від сьогодні на вишиванці для Валерія Залужного є стібки і від Наталі Нагорної.

А взагалі, харизма та потужна позитивна енергетика цієї людини відчувається одразу з першого погляду. Її усмішка, зацікавленість, щирість не залишають байдужих серед тих, хто прийшов на зустріч із нею. Одразу хочеться усміхатися, уважно слухати і не схибити в її очах.

Наші читачі-підлітки так і зробили. Ставили доволі серйозні запитання: після складних відряджень у зону бойових дій та побаченого там, які непроговорені думки приходять у голову журналістці? Про що вона думає? Чи впливає це на її світогляд? Як ставиться кореспондентка до мовного питання? Чи є цензура щодо відзнятого матеріалу або ж певні правила, яким треба слідувати під час підготовки сюжетів?

Оскільки запитання були доволі недитячими, то й розмова точилася на рівних і відповіді були ґрунтовними.

Наталя під час зустрічі дуже багато читала зі сцени. Читала свої вже видані історії із книжок. Зі своє книжки «Повернутися з війни», написаної та виданої у 2018 році. До речі, малюнки до книги створювала сама Наталя. Особливо сподобалася читачам історія «Нагодувати та розстріляти» із книги «Війна очима ТСН. 28 історій по той бік камери». Саме з неї журналістка розпочала спілкування із читачами. Чим унікальна ця книга? Тим, що в ній записані сюжети, які кореспонденти каналу «1+1» робили для телебачення. Адже новинні сюжети на телебаченні швидкоплинні, живуть недовго, а друкована книга – це документ, який зберігається та доступний до читання десятиліттями, якщо не більше.

Наталя Нагорна представила ще дві книги, написані її друзями, і рекомендувала читачам обов’язково їх прочитати та зустрітися з авторами цих книжок: Анастасія Федченко «Вони перемогли. 11 історій про людей з ранами видимими та невидимими», Костянтин Чабала «Вовче». Бібліотекарі дали обіцянку запросити авторів до бібліотеки та послухати ці історії у авторському читанні.

Насамкінець зустрічі гостя зіграла партію у шашки із Андрієм Дяченком, 11-річним киянином, який збирає кошти на потреби Збройних сил України, граючи з усіма охочими. Очікувано – програла. Адже Андрій є бронзовим чемпіоном Києва у своєму віці.

По завершені зустрічі журналістка ще поспілкувалася із читачами та бібліотекарями, які також завітали на зустріч із цією непересічною людиною, військовою кореспонденткою, репортажі якої із зони бойових дій не залишають байдужими жодного українця.